- відвернути
- техн. отвёртывать, предотвраща́ть, ува́ливать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відвернути — див. відвертати … Український тлумачний словник
підвернути — див. підвертати … Український тлумачний словник
відвернути — див. відвертати … Словник синонімів української мови
відвернути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвернути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
невблаганний — а, е. 1) Якого не можна вблагати, упросити; непохитний, незламний. || Який виражає стійкість, непохитність, незламність. 2) Якого не можна змінити, пом якшити і т. ін. || Якого не можна відвернути; невідворотний, неминучий. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
невідворотний — а, е. Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися. || у знач. ім. невідворо/тне, ного, с. Те, чого не можна відвернути, чому не можна перешкодити здійснитися … Український тлумачний словник
відвернений — відве/рнутий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути. || відве/рнено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відвернення — я, с. Дія за знач. відвернути й відвернутися 1 4) … Український тлумачний словник
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
невідхильний — а, е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний … Український тлумачний словник